Вступ
Хто володіє інформацією, той володіє світом.
© Натан Ротшильд
Інформація – стратегічний ресурс сьогодення. Україна, інтегруючись у світовий інформаційний простір, зацікавлена у підвищенні рівня інформаційної культури зростаючого покоління. Пріоритетами держаної політики в галузі освіти є підготовка молодих людей з високим рівнем освіти й культури, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні та впровадженні нових наукових та інформаційних технологій.
Компетентнісний підхід у системі шкільного курсу інформатики передбачає:
- зміщення акцентів із засвоєння визначених державними стандартами знань, умінь і навичок на формування здатності практично діяти, приймати ефективні рішення, шукати потрібну інформацію, організовувати, опрацьовувати, аналізувати й оцінювати її, створювати й передавати дані відповідно до власних потреб;
- формування навичок безперервної самоосвіти та рефлексії.
Такий підхід забезпечить учням успішне навчання протягом усього життя, дасть змогу підготуватися до майбутньої професійної діяльності, жити й працювати в інформаційному суспільстві.
Інформаційна компетентність – це інтегративне утворення особистості, яке віддзеркалює її здатності щодо
- визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею у всіх її формах та представленнях – як в традиційній, друкованій формі, так і в електронній формі;
- роботи з комп’ютерною технікою та телекомунікаційними технологіями;
- застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті.
Ця компетентність пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, аналізувати, відбирати, трансформувати, зберігати та транслювати необхідну інформацію. Тому методична система навчання інформатики в умовах розвитку сучасних комп’ютерних технологій стає гнучкою та відкритою, що проявляється у сильному впливі контексту соціального, освітнього і технологічного плану на функціонування її елементів.
У процесі проектування навчальної діяльності зі створення комплексного інтелектуально-насиченого середовища, спрямованого на формування в учнів цілісної системно-інформаційної картини світу, особливу увагу приділяю:
- співвідношенню видів аналітичної діяльності із засобами ІКТ в процесі розгортання змістової частини, лінії чи теми певного курсу;
- розробленню системи завдань, спрямованих на формування навичок мислення високого рівня з обов’язковим забезпеченням відповідними критеріями оцінювання;
- ретельному та науково обґрунтованому добору методів, форм та засобів навчання.
Таким чином, вважаю формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань, пріоритетною задачею.
Формування інформаційної компетентності на уроках інформатики
Метою навчання інформатиці в школі є формування та розвиток предметної ІКТ-компетентності та ключових компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів та їх соціалізації у суспільстві, що забезпечить готовність до активної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства та спроможність стати не лише повноцінними його членами, а й творцями.
Інформаційна компетентність є сукупністю трьох компонент:
- інформаційна компонента (здатність до ефективної роботи з інформацією у всіх формах її подання);
- комп’ютерна, або комп’ютерно-технологічна компонента (що визначає вміння та навички щодо роботи з сучасними комп’ютерними засобами та програмним забезпеченням);
- компонента застосовності (яка визначає здатність застосовувати сучасні засоби інформацій них та комп’ютерних технологій для роботи з інформацією та розв’язання різноманітних задач).
Формування інформаційних компетентностей на уроках інформатики здійснюю за такою схемою:
Усі розділи програми містять теоретичну базу знань, на основі якої працюю над виробленням в учнів практичних навичок, а саме:
- навичок користувача – через навчання роботі з інформаційною системою, пристроями введення-виведення, операційною системою, програмами загального та навчального призначення;
- навичок роботи з джерелами інформації – через уміння користуватися електронними енциклопедіями, пошуком в Інтернет, традиційною – друкованою літературою, підручниками, ЗМІ тощо;
- творчій діяльності – через участь у проектах, конкурсах, олімпіадах тощо;
- реалізації здібностей – через створення власних ІТ-продуктів: презентацій, графічних зображень, текстових документів, публікацій, невеличких програм тощо.
Для того щоб реалізувати цю компетентність:
- пропоную завдання, для виконання яких необхідне звернення до альтернативних джерел інформації – додаткової літератури, комп’ютерних баз даних, Інтернету тощо;
- заохочую учнів до використання додаткової інформації;
- консультую з питань тематики робіт та пошуку інформації;
- навчаю усвідомлено згортати інформацію, складаючи план, тези, конспект тощо;
- стимулюю критичне оцінювання інформації.
Вирішення науково-методичної проблеми спонукає до знаходження різноманітних підходів щодо організації навчальної діяльності школярів на уроках та в позаурочний час. На уроках використовую асоціативні, інноваційні (роботу в групах, парами, мозковий штурм), проблемно-пошукові методи навчання. Під час роботи над теоретичною частиною уроку застосовую такі методи навчання: наочні (демонстрація, показ), словесні (бесіда, пояснення, розповідь), методи інтерактивного навчання, проблемно-пошукові.
Використання саме цих методів дають добрі результати навчання, розвивають алгоритмічне мислення, пізнавальні інтереси та творчість.
Позитивні результати для якісного засвоєння матеріалу дає пошукова робота: написання міні-повідомлень, творчих заміток про новини ІТ-світу, створення презентацій та публікацій.
Як показує досвід, вивчення алгоритмізації та програмування є найбільш важким, але й найбільш розвиваючим мислення учнів, тому що школярі використовують базу знань з математики та інших предметів. Проте, математичні знання найбільш важливі при побудові інформаційної моделі задачі. Саме тут інформаційна компетентність спонукає сприймати комп’ютер як універсальний засіб інформаційного моделювання, реалізовуючи принцип діяльності в будь-якій інтелектуальній області, дозволяє використовувати середовище, в якому може створити щось сам учень.
Для вивчення сучасного програмного забезпечення використовую як завдання підручників, так й систему завдань власної розробки, що дозволяє розвивати творче мислення, бажання цікаво, нестандартно реалізовувати власні бачення розв’язання навчальних проблем.
Досвід переконує, що формування інформаційної компетентності є ключовим засобом підвищення якості освіти, розвитку творчих здібностей, пізнавальної активної самостійності, алгоритмічного мислення, інформаційної культури, цікавості не тільки до інформатики, а й до інших наук.
Висновки
Підводячи підсумки, можна зробити висновок, що сьогодні, коли освіта України переживає процес «перезавантаження», інформаційні компетентності є обов’язковим активом учня сучасної школи.
Сформована інформаційна компетентність передбачає наявність у особистості навичок і вмінь проводити основні операції з інформаційними об’єктами, зокрема:
- здійснювати пошук необхідної інформації з використанням пошукових і експертних систем, зокрема Інтернету;
- створювати інформаційні об’єкти, фіксувати, записувати, спостерігати за ними і вимірювати їх, зокрема, в рамках реалізації індивідуальних і колективних проектів;
- висувати і перевіряти нескладні гіпотези навчально-пізнавального характеру, створювати, вивчати та використовувати інформаційні об’єкти;
- використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій для обміну інформацією, спілкування;
- планувати, організовувати індивідуальну і колективну діяльність в інформаційному середовищі.
Насамкінець хотілося б сказати, що проблема навчання учнів раціонально працювати з інформацією, формування їхньої інформаційної культури повинна хвилювати весь педагогічний колектив сучасної школи, мета якої – дати суспільству всебічно розвинену, інформовану, освічену людину, яка має жити в ХХІ столітті й працювати на його користь.
Коментарi